Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
напрям — 1) (простір, куди спрямовано певну дію, рух / де перебуває хто н., міститься що н.), напрямок; бік, сторона (напрям / місцевість, що лежить у цьому напрямі) 2) (лінія руху кого / чого н.), напрямок, керунок; курс (лінія руху судна, літака тощо);… … Словник синонімів української мови
НАПРЯМ — Сказать напрям. Перм. Грубо, непристойно выругаться. СРНГ 20, 798 … Большой словарь русских поговорок
напрям — [на/пр ам] му, м. (на) м і, мн. мие, м іў … Орфоепічний словник української мови
напрям — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Сказать напрям — Перм. Грубо, непристойно выругаться. СРНГ 20, 798 … Большой словарь русских поговорок
напрямик — напрям ик … Русский орфографический словарь
вектор відносного переміщення — напрям відносного переміщення блока диз юктиву в площині зміщувача. В.в.п. орієнтують азимутом переміщення. Напрям В.в.п. визначають за ознаками, які спостерігають в зоні переміщення … Гірничий енциклопедичний словник
напрямую — напрям ую, нареч … Русский орфографический словарь
фіскальна соціологія — напрям світової економічної думки, змістом і предметом якого є аналіз і дослідження відносин індивідуумів і соціальних груп із державними фінансовими інститутами … Словник бюджетної термінології
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник
